Наприклад, малюку вже півтора року, а він вимагає смоктання мало не частіше новонародженого, саджає маму на диван, розстібає на ній одяг. Мама в розгубленості, поведінка дитини з віком не міняється. Малюк дорослішає, але не смокче менше. Мамі вже здається, що потреба в прикладеннях до грудей збільшується! Чому мама і малюк потрапляють в цю ситуацію? Багатьом мамам вона здається безвихідною. Мама в пастці: з одного боку вона не хоче припиняти годувати не готового до відлучення від грудей малюка, з іншого боку вона розуміє, що її життя більше схоже на існування, вона потрапляє в залежність від настрою і поведінки малюка. Як мама, я побувала в такій ситуації. Ставши консультантом  питань, пов'язаних з грудним вигодовуванням, я дізналася про причини виникнення подібних ситуацій, дізналася, як їм запобігти і допомогла багатьом мамам з такими проблемами впоратися.

Причина. Усунути б її і проблема зникла б, але в нашому випадку, на жаль, усунути причину майже неможливо. Вона криється в нашому цивілізованому житті і ми не можемо його грунтовно змінити. Проблеми з грудним вигодовуванням, із спілкуванням у мами і підростаючого малюка, пов'язані перш за все з тим, що сучасні молоді жінки не мають можливості впродовж свого життя спостерігати за іншими жінками, що годують і доглядають своїх дітей. Вони не знають, як виглядає природне вигодовування в реальному житті, і не знають, як повинні поводитися. 

Поведінка жінки, що народила і її новонародженого, багато в чому є інстинктивною, і заснована на попередженні і виконанні бажань крихітної істоти. Мама постійно підлаштовується і прислухається до потреб малюка, частенько забуваючи про свої бажання і потреби. Вона знає, що годувати новонародженого треба на першу вимогу, що груди для нього найкраща втіха, що ніхто не може її замінити. Все це так. Так робити необхідно. Але мамі ніхто не пояснює, що з появою малюка її життя, що надзвичайно сильно змінилася, все-таки залишається її власним життям. Набуваючи багато нових чудових турбот і подій з маленькою, абсолютно безпорадною істотою, мама стає дуже важливою людиною. Мама тепер керує життям малюка. Від неї залежить його здоров'я, його поведінка, його розвиток. Малюк буде рости, і поведінка його мінятиметься, а мама його направлятиме. Тим часом, в сучасних сім'ях частенько саме новонароджений стає головним не тільки в парі мама-малюк, але і головною людиною в сім'ї.

Прикладання малюка до грудей - основа природного вигодовування і певний стрижень, на якому грунтуються відносини мами і малюка. Природне вигодовування - це взаємодія двох людей. Воно міняється у міру дорослішання малюка і у міру зміни відносин між мамою і дитиною. Поведінка малюка міняється у міру його зростання, і поведінка мами повинна змінюватися із зростанням малюка. Але сучасна мама ніколи не бачила, як потрібно поводитися з малюком, як повинні розвиватися їх відносини і продовжує ставитися до нього, як до новонародженого. І поступово малюк бере ініціативу в свої руки. 

Я не можу зробити так, щоб сучасні жінки набули необхідного їм досвіду природним чином, спостерігаючи за іншими мамами. Але я постаралася, разом з іншими консультантами з грудного вигодовування, мамами, що годували своїх малюків, виділити декілька основних моментів, які необхідно знати сучасним жінкам для того, що б грудне вигодовування дитини було просто частиною їх життя, приємного і зрозумілого, але тільки частиною, а не єдиною складовою. По-перше, є декілька моментів, що ускладнюють життя мами і малюка, не пов'язаних прямо з грудним вигодовуванням, але пов'язаних з особливостями нашого життя.

1.У сучасних умовах склалося так, що мами і малюки часто протягом дня опиняються у чотирьох стінах сам на сам. Малюкові перших місяців життя цього цілком достатньо, але ситуація не міняється з дорослішанням дитини. Малюкові ж необхідне поступове розширення зони взаємодії із зовнішнім світом. Його контакти із зовнішнім середовищем повинні ставати різноманітнішими і їх потрібно все більше. Його майданчик з вивчення світу повинен постійно розширюватися. А в реальному житті у сучасної дитини більшість часу є тільки світ її квартири, а з людей - тільки мама. А ще багато мам обмежують дитину простором манежу! Дитині ж необхідно рости в оточенні сім'ї з декількох осіб і на просторі більшому, ніж квартира. У природних умовах, чим старшою стає дитина, тим більше вона віддаляється від мами і тим більше взаємодіє з сім'єю, що оточує її, і світом. І тим менше у неї залишається часу на смоктання. Якщо дитині немає з ким і з 
чим взаємодіяти, вона може просто взаємодіяти з мамою весь час, посмоктуючи груди. Тому, якщо поряд немає сім'ї і навколишній простір дуже обмежено, важливо знайти інше коло взаємодії для дитини, і подумати про те, як його розширювати в міру дорослішання малюка. Дуже багато мам помічають, що одна і та ж дитина, перебуваючи в одній і тій же стадії розвитку може безперервно смоктати груди вдома і взагалі не смоктати на прогулянці і в гостях.

2. Зараз побутує думка, що з дитиною необхідно безперервно «займатися». І мама вважає своїм обов'язком розважати дитину весь час, поки малюк не спить. В результаті виходить, що малюк не намагається діяти самостійно, а чекає, що його розважатимуть. Тим часом дитині необхідна мама не в ролі постійної іграшки. Їй потрібно спостерігати за діяльністю дорослої людини, у міру дорослішання беручи в ній посильну участь. Мама повинна направляти діяльність малюка, що знаходиться поряд з нею, заохочуючи його самостійність у вивченні навколишнього світу, і своєчасно обмежуючи його, якщо його поведінка наближається до меж, які він через свій вік і розвиток ще не повинен переступати. 
(Приклад для наочності: Мама чистить картоплю. Дитина до трьох-чотирьох місяців цілком задоволена своєю присутністю поряд з мамою під час цього процесу. Поряд, означає в безпосередній близькості - на руках або не далі чим на відстані витягнутої руки. У 5-6 місяців малюкові знадобитися очищена картопля, щоб вивчити її з усіх боків, облизати, покатати. У 7-9 місяців малюк буде сидячи у мами на руках спостерігати за процесом очищення, поки це йому не набридне, потім його можна буде спустити на підлогу, до маминих ніг, разом з очищеною картоплею, ближче до року малюкові може знадобитися пластмасовий тупий ножик, він сидітиме і з діловим виглядом намагатиметься чистити картоплю. Близько року малюк із задоволенням візьме участь в митті картоплі і в спробах її очищення, він може складати очищену картоплю у воду, він намагатиметься її різати. Ближче до двох років він вже може отримати не дуже гострий ніж, він вже триматиме його цілком правильно і буде радий, коли нарізані нерівні шматочки картоплі різного розміру відправлятимуться в справжню каструлю з супом. Між двома і трьома роками малюк удосконалюватиме свій навик розрізання. Він підбігатиме до мами, дивитиметься, що вона робить. Але він вже надивився на процес щоденного, звичайного готування, він його вже не дуже цікавить. Швидше за все, він займатиметься якими-небудь своїми справами недалеко від мами. Ось якщо мама робить щось особливе, наприклад, пече пиріг, тоді він в цій справі із задоволенням активно візьме участь).

Під час всього цього процесу важливо показувати малюкові межі допустимих для нього дій. Наприклад, якщо малюк 4-5 місяців тягнеться до гострого ножа, його треба відхилити, сказавши, що це мамин ніж і ним працює тільки мама, якщо він в 6-8 місяців хоче виливати воду і розкидати картоплю, його тут же треба позбавити можливості це робити, спустивши на підлогу. Малюкові марно пояснювати, що не можна розливати воду, бо підлога буде мокра, йому потрібно показати, що ця дія неприйнятна. 

Зараз же сучасна мама прагне максимально відвернути дитину від своїх справ, щоб «не заважав», або швиденько їх переробити поки малюк спить, а вже потім зайнятися дитиною. Мова йде не про те, що не потрібно взагалі приділяти дитині час, а про те, що малюк повинен завжди брати посильну і можливу участь в житті і справах своєї сім'ї. Переробивши з малюком необхідні справи цілком можна знайти час винятково для заняття з малюком. Але ж виконуючи разом справи, мама не обділяла малюка увагою, навпаки, вони постійно спілкувалися, причому на необхідному рівні - малюк повторював за мамою, вона керувала його діями і надавала необхідну самостійність. Тому, я не думаю, що малюкові, постійно включеному в життя мами і сім'ї необхідні спеціальні заняття, направлені на його розвиток. Для підростаючого малюка, що живе поряд з мамою цікавим і активним життям, смоктання грудей буде частиною цього життя, важливого, але не єдиного. 

Є декілька моментів, пов'язаних безпосередньо з організацією годування, з поведінкою мами і малюка під час прикладення до грудей:

• Перш за все, мама з самого початку годування не повинна забувати про годування на власну вимогу, а не тільки на вимогу дитини. У ситуаціях, коли це їй зручно або необхідно вона може і повинна прикладати дитину за власною ініціативою. Наприклад, коли новонароджений щось розіспався, і маму це турбує, або коли є проблеми з наповненням грудей, або коли їй здається, що назріває лактостаз, або коли вона планує вихід на вулицю, але на морозі годувати не хоче і так далі.

• Мамі не потрібно облаштовуватися з особливими умовами для годування. Наприклад: у кімнаті абсолютна тиша, одна і та ж поза, одне і теж крісло. Дитина повинна звикнути годуватися в тих місцях і положеннях, в яких мама вважає за потрібне. 

• Мамі необхідно показувати дитині межі його можливостей по поводженню з грудьми. Власне, груди можна тільки смоктати, причому в правильному положенні. Про всяк випадок: груди не можна відтягувати, пропускати між щелеп, прикушувати, кусати, гризти, відгризати і таке інше. Дуже багато сучасних мам дозволяють малюкові «гратися» з соском. І більшість не замислюється над тим, що навчити дитину правильно поводитися біля грудей - одне з головних маминих завдань перших днів і тижнів життя малюка. Від того, наскільки добре дитина навчиться, завдяки мамі, захоплювати, утримувати і смоктати груди, залежить не тільки її ріст, але і достатня лактація у мами. 

• Тривалість прикладання у першому півріччі життя немає необхідності обмежувати. Я б сказала, що його неможна обмежувати. Іноді (якомога рідше, а краще у першому півріччі цього не робити) можна забирати у малюка груди до того моменту, як він нассався, але тільки не в ті моменти, коли він ще активно і жадібно смокче.

• У другому півріччі життя при прикладанні під час неспання малюка, можна забирати груди, якщо цього вимагають мамині обставини, але не потрібно робити цього тоді, коли малюк смокче активно і з великим бажанням. На другому, третьому, четвертому і т.д році годування немає необхідності завжди чекати, поки дитина сама відпустить груди. Такі прикладення можуть бути, але вони не повинні переважати. Перед відлученням від грудей тривалість прикладень стає 
символічною. 

• Мамі бажано з другого півріччя життя малюка, а після його року - обов'язково, іноді йти з дому на деякий час без малюка. Цей пункт, звичайно ж, важливий для тих мам, що не вийшли на роботу. Малюк повинен залишатися з людиною, до якої звик і якій довіряє. Так у нього може з'явитися досвід засинання на денний сон без мами. 

• Коли малюк засинає з груддю, її можна забирати, коли він її вже не посмоктує, і можна забирати тоді, коли він її посмоктує «потихеньку», якщо це не приводить до пробудження малюка. У перші три-чотири місяці, краще грудь не забирати, поки не заснув глибоко, малюк її не відпустить. Потреба спати, посмоктуючи груди, буває у малюків перших місяців життя. У тримісячних дітей необхідності спати, посмоктуючи, вже немає. У малюків після 6 міс часто з'являється потреба досипати свої денні сни, посмоктуючи груди. Мамі не варто з цим боротися, оскільки якщо не давати малюкові доспати, можна отримати вередуючого малюка, що не виспався. Використовуйте ці моменти для власного відпочинку разом з малюком. 

• У тих ситуаціях, коли малюкові явно нічим зайнятися і він просить груди, тому що йому нудно, необхідно прагнути шукати йому альтернативне заняття. Але якщо мамі саме зараз не хочеться відволікати малюка і самій хочеться відпочити, зайве прикладання не зашкодить, просто прагніть не захоплюватися цим способом «розваги» малюка, не використовуйте його дуже часто. 

• Частенько мами пропонують малюкові груди в ті моменти, коли хочуть відвернути його від якогось заняття, з маминої точки зору, не відповідного в даний момент. Увагу дитини треба переключати не на смоктання грудей, а на інше заняття. Якщо цього не робити, то у результаті виходить, що мама дуже часто дає груди в тих ситуаціях, коли потрібно змінити небажану поведінку, а змінювати небажану поведінку бігунка іноді доводиться 10 разів на день, якщо не 20. 

• Приблизно з другого року життя малюкові потрібно іноді давати груди не відразу, коли він їх просить. Якщо малюк попросив груди, а мама не дає груди відразу або не може це зробити, вона повинна пояснити малюкові причини своєї відмови (вони обов'язково повинні бути очевидні для малюка) і показати, коли вона зможе дати груди (коли розріжу це яблуко, наприклад). Після цього, на другому році життя, давати груди щонайшвидше в цих обставинах, ближче до двох років час очікування, зважаючи по обставини, може подовжуватися, а на другому - третьому році годування час очікування іноді подовжується настільки, що малюк може забути про потребу в прикладанні. Але є, звичайно ж ситуації, коли прикладання до грудей відкладати не варто: малюк втомився, хоче спати, а також, якщо потребує підтримки за допомогою грудей, коли йому боляче, страшно. 

• При нічних прикладаннях можна груди забирати, якщо мамі хочеться обернутися і змінити положення. Але це можна робити тільки тоді, коли малюк вже більш-менш нассався, а не щойно приклався. В більшості випадків малюки, що не мають проблем, смокчуть вночі не тривало, абсолютно не заважаючи спати своїм мамам. А мами, що сплять з народження з малюками, швидко звикають до спільного сну з дитиною, і нічне смоктання малюків не заважає їм нормально відпочивати. 

• Дитина другого року життя може приймати різні пози для годування. Як би дитина не приладнувала смоктати груди, вона повинна зберігати правильне захоплення соска і не заподіювати мамі незручностей. Свою власну позу мама повинна вибирати сама, а дитина повинна під маму підлаштовуватися. Мамі добре б замислюватися про перспективу. Наприклад, одній мамі було зручно, коли малюк засипав лежачи на ній, будучи новонародженим. Малюкові це було зручно і в півтора роки, а мама до півтора року зрозуміла, що так спати у неї більше немає сил. А малюкові і в півтора року це було дуже зручно і від цієї звички він відмовлятися не збирався. 

• Дитина не може сама діставати груди з маминого одягу. Вона може показати, що їй потрібно. Діставати груди повинна мама, перш за все тому, що якщо вирішувати це робити в ситуації, в якій це незручно, заборонити не вийде без скандалу, це з одного боку, а з іншого - це мамин предмет і лише вона повинна розпоряджатися ним (собою), а не інша людина. 

• Тоді, коли малюк починає теребити щось на мамі під час годування, (частіше ближче до року, або трішки раніше), мама повинна бути дуже уважна до своїх відчуттів. Якщо їй це «теребіння» неприємне, вона повинна тут же переключити увагу малюка на складку одягу або щось інше (пальці, намиста для годування і тому подібне), не можна відкладати обмеження в цьому питанні «на потім». «Я подумаю про це завтра» тут абсолютно не підходить! Бажання що-небудь теребити на мамі під час смоктання грудей характерне для всіх дітей. І лише від мами залежить, як далеко малюк в цьому просунеться. Деякі малюки можуть, наприклад, не зайнятий сосок відгвинчувати нігтями. Деякі мами дозволяють по груді їздити маленькою машинкою, щоб дитині не нудно було смоктати ...